"Христос Воскрес!", паска, піст та інші великодні традиції в регіонах України

Питання

Які традиції святкування Великодня в регіонах України?

Відповідь

Підготовка і саме святкування одного з найбільших християнських свят, Великодня, проходить по-різному в регіонах України. Цікаві традиції демонструюють культурну різноманітність нашої країни.

Обряд розговіння після посту.

1.JPG

На Поділлі, Волині та Західній Галичині до наших днів зберігся ритуал: господар тричі обходить стіл з мискою, наповненою святою їжею. Потім він розрізає кілька посвячених яєць і підносить кожному члену сім'ї шматок яйця з такими словами: «Дай нам, Боже, і на той рік дочекатися Світлого Воскресіння Господнього в доброму здоров'ї!».

У Східній і Центральній Україні під час розговіння люди намагалися не впустити жодної крихти посвячених страв на підлогу, кожну крихітку дбайливо підбирали. Потім ці крихти кидали в вогонь, щоб ті не дісталися мишам. Вважалося, що миші, поївши святу їжу, перетворювалися в кажанів і загрозливо кружляли над головою тих, хто впустив вниз освячене.

На Херсонщині існував такий обряд: для родичів, яких не було за святковим столом разом з усіма іншими членами сім'ї, відрізали шматок паски, загортали його разом з трьома яйцями в рушник і поміщали все це в кутку. Через 40 днів, на Христове Вознесіння, якщо мандрівники на той час ще не повернулися, це "добро" віддавали жебракам.

На Київщині була традиція після розговіння вмиватися з миски, в яку клали монету і дві крашанки. Потім цю воду виливали в вогонь.

Чистий четвер.

2.JPG

На Гуцульщині до цього дня готуються заздалегідь. Ще в понеділок діти відвідують хресних батьків і дідів. Так "гріють діда", сповіщаючи про те, що Великдень не за горами.

Збереглася на Західній Україні і традиція перескакувати в цей день через багаття, таким чином очищаючи тіло і душу і набираючись сил на рік уперед.

А на Поліссі досі популярний звичай з діжкою, яку готують до замішування тіста на паски. Її вимивають, накривають рушником, підв'язують червоним тканим поясом, зверху на неї кладуть гроші і ставлять на стовпчики воріт, щоб підняти вище до неба. Люди вірять: коли зійде сонце, то своїми променями благословить діжку.

Випікання пасок.

3.jpeg

Кажуть, що цей обряд господиня повинна проводити одна, без чужих очей. Існує безліч рецептів пасок, а саме в Центральній і Східній Україні збереглася традиція випікати сирні паски.

А в Чорнобильській зоні і на Поліссі люди похилого віку, яким далеко ходити до церкви, виносять спечений хліб на вулицю під час сходу сонця, щоб воно благословило його.

Свята (Вербна) Неділя.

4.jpg

Ніч перед Великоднем наші предки вважали магічною.

Ще в давнину люди запалювали біля церков багаття і стежили, щоб воно не гасло. Цікаву традицію влаштовували в селі Чортовець (на Покутті): під церквою розпалювали багаття, в ньому спалювали сміття, а коли вогонь розгорався яскравіше, навколо нього ставали хлопці — це створювало ілюзію біблійного епізоду, коли апостоли грілися біля вогню, чекаючи Ісуса.

У давні часи дуже святковим виглядав храм і в селі Котельва, що на кордоні Полтавської і Сумської областей. Там робили ліхтарі, схожі на китайські, і вивішували по периметру будівлі, а ще в кожному дворі і на деревах.

На Львівщині, Тернопільщині та Івано-Франківщині вже після літургії і святкового сніданку біля храмів водять гаївки: дітвора співає пісні, дорослі кружляють у хороводі.

На Закарпатті у неділю незаміжній дівчині кладуть на голову освячену паску, вимовляючи: "Щоб людям була велична, як ця паска пшенична!". На Яворівщині за незаміжніми навіть стежать: ватаги хлопців ходять від хати до хати і співають дівчатам пісні, які дуже нагадують колядки.

Ранок Великодня і наступні дні.

5.jpg

Вважається, що не вітатися на Великдень (навіть з тими людьми, з якими маєш не дуже дружні стосунки) — страшний гріх. На Слобожанщині на Великдень після обіду йдуть на кладовище пом'янути померлих і покласти на могили освячені яйця.

У Великодній понеділок (на другий день свят) на Гуцульщині та Бойківщині юнаки проводять своєрідний обряд очищення дівчат: обливають їх холодною водою. Батьки дівчат не проти і навіть радіють тому, що поливальники приходять до них обливати дочок — значить, надія є, можна готувати посаг! Цей звичай відомий і в інших регіонах України, зокрема, на Поділлі та Закарпатті. Завдяки цій традиції, Великодній понеділок отримав назву «обливальний» або «поливальний». В наші дні дівчат можуть обливати не водою, а духами.

"По суті своїй традиція — це збереження того, що є".
Ханс Георг Гадамер

Чи була ця стаття корисною?
3 з 3 вважають статтю корисною

Коментарі

0 коментарів

Будь ласка, увійдіть, щоб залишити коментар.

Будьте в курсе, будьте первым с Альфа